Офіційне інтернет-представництво Президента України
Офіційний веб-сайт Верховної Ради України
Урядовий портал (Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України)
Міністесртво овіти і науки, молоді та спорту України
Науково-методичний центр аграрної освіти
Науково-методичний центр

Практичне навчання

Практична підготовка студентів є обов`язковим елементом складової частини навчального процесу. Основна мета оволодіння студентами сучасними методами і формами організації праці, формування у студентів професійних умінь та навичок, які необхідні для прийняття самостійних рішень і виконання виробничих функцій на виробництві.

Завданням практичного навчання є:

1. Підготовка фахівців, які спроможні вирішувати виробничі завдання в сучасних ринкових умовах і володіти прийомами і методами, що є складовими новітніх технологій.

2. Набуття навичок прийняття самостійних рішень, виходячи із конкретної виробничої ситуації, впровадження у виробництво прогресивних технологій, співпраці з трудовим колективом.

 

ПОСЛІДОВНІ ЕТАПИ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

Пам’ятка
з охорони праці для студентів
спеціальності 211 «Ветеринарна медицина»
під час проходження виробничої практики
Вимоги безпеки перед початком роботи
1. Прийти на робоче місце для своєчасного і повного ознайомлення із всіма
обставинами робочого дня до його настання. За незадовільного стану здоров’я
потрібно повідомити керівника практики і звернутись до лікувального закладу.
2. Одягти змінний одяг: халат, чепчик, привести їх у належний стан так,
щоб було зручно працювати.
3. Підготувати робоче місце.
4. Руки вимити з милом, за необхідності продезінфікувати і підготуватись
до роботи.
Вимоги безпеки під час роботи
1. Працювати на закріпленому робочому місці, досліджувати та лікувати
тварин тільки за вказівкою керівника практики.
2. Під час роботи в амбулаторіях додержуватись чистоти, не розливати і не
розсипати лікарські речовини та реактиви, не залишати брудний посуд на
робочому місці.
3. Для уникнення отруєння лікарськими речовинами слід дотримуватись
певних правил:
3.1. Не куштувати речовини на смак;
3.2. Запах слід визначати обережно, тримаючи флакон з лікарськими
речовинами на відстані;
3.3. Під час роботи з кислотами та лугами слід стежити, щоб дані
речовини не потрапляли на шкіру. Якщо на шкіру потрапила кислота
необхідно змити її водою, а потім 1% розчином нашатирного спирту,
а під час попадання лугу - змити водою і обробити 1% розчином
оцтової кислоти. Під час попадання лікарських речовин або реактивів
у очі, їх швидко промивають водою;
3.4. Рідини потрібно відміряти піпеткою з ватним фільтром. Якщо
препарат попав у рот, треба швидко сплюнути, а рот прополоскати
водою.
4. Під час роботи з електричними приладами необхідно стежити за
справністю проводів штепсельної вилки і розетки, не допускати затікання води в
нагрівальний елемент.
5. Обережно поводитись з вогнем під час використання спиртівки:
5.1. Роботу з легкими і легкозаймистими речовинами проводити на
певній відстані від вогню, приміщення провітрювати;
5.2. Під час нагрівання рідини в пробірці, рідину необхідно наливати не
більш як 1/3 її висоти. Пробірку тримають спеціальними тримачами,
отвір її спрямовувати в бік від себе;
5.3. Спиртівку гасити тільки ковпаком;
6. Використання автоклаву для стерилізації поводиться обережно, щоб
уникнути травмування, після закінчення стерилізації - відкривати кришку після
спадання тиску до нуля.
7. Лікарські речовини групи “А”, “Б” зберігати в окремих шафах під
замком.
8. На кожній банці з речовиною обов’язково повинні бути етикетки, які
вказують назву речовини і її концентрацію.
9. Посуд з лікарськими речовинами зберігати закритими.
10. Суху речовину відбирати з банки за допомогою капсулаторки, в’язкі —
шпателем. Після використання їх потрібно старанно вимити.
11. Однією піпеткою не слід брати різні речовини.
12. Щоб уникнути попадання речовин на обличчя або одяг не слід
нахилятися над отвором посуду, де нагрівається речовина.
13. Під час виготовлення лікарських засобів слід враховувати несумісність
лікарських
форм.
14. Забороняється на робочому місці:
14.1. Приймати їжу, пити, курити, користуватися косметикою;
14.2. Знаходитися стороннім особам;
15. Працювати з тваринами слід додержуватися таких правил:
15.1. Всі роботи виконувати в спецодязі, до тварин входити спокійно,
сміливо, забороняється непомітний підхід, так як це може злякати її і
викликати захисну реакцію;
15.2. Для проведення фіксації тварин, не допускати вагітних жінок та
осіб, що не досягли 18-літнього віку.
15.3. Перед тим, як підійти до тварини, її необхідно ласкаво покликати і
погладити. Кінь любить почухування під гривою, велика рогата
худоба - в підщелеповому просторі, а свині - внизу черева;
15.4. Велику рогату худобу фіксують у спеціальних станках: тримають за
роги, коротко прив’язують голову до стійла або стовпа, здавлюють
носову перетинку пальцями або фіксаційними щипцями, задні
кінцівки фіксують накладаючи путо вище скакального суглоба.
15.5. Биків фіксують за носове кільце, а за необхідності роблять повал.
15.6. Ветеринарно-санітарні обробки биків проводити у станку, з
надійною фіксацією.
15.7. Коней фіксують у фіксаційних станках, утримують на короткому
поводі і піднімають одну з передніх кінцівок, згинаючи її в
карпальному суглобі, накладають закрутку на верхню губу, задні
кінцівки фіксують спутуванням або за допомогою парувальної шлеї,
якщо виникне необхідність, роблять повал;
15.8. Свиней фіксують за допомогою носових щипців, закрутки або
шкірних розтяжок, накладаючи їх на верхню щелепу;
15.9. Овець та кіз тримають за роги та шию;
15.10. Собак фіксують спеціальними намордниками або полотняним
бинтом;
15.11. Котів фіксувати у полотняному мішку або брати однією рукою за
шкіру на шиї, а другою за шкіру в ділянці попереку і притискати до
столу;
15.12. Кролів фіксувати однією рукою за вуха, а другою - за тазові
кінцівки;
15.13. Птахів утримувати однією рукою за кінцівки, а другою - за крила.
16. Під час прив’язного утримання прив’язь повинна бути міцною та
зручною для обслуговування тварин:
16.1. Під час випускання та впускання тварин у приміщення, загони,
клітки, двері мають бути повністю відкриті;
16.2. Ветеринарні обробки необхідно проводити: поголів’ю на
дорощуванні в загонах, де передбачені фіксуючі пристрої, на
відгодівлі - в станках.
17. Під час проведення щеплень необхідно надійно тримати шприц, не
допускати розливання вакцини, не використану вакцину знищують згідно з
інструкцією.
18. Не проводити ректальних і вагінальних досліджень за наявності на
руках пошкоджень шкіри.
19. Розтин трупів проводити тільки в спеціально відведених місцях, з
дозволу та присутності фахівця ветеринарної медицини, дотримуватись правил
особистої гігієни.
20. Під час роботи з рідким азотом у посудину Дьюара необхідно залити
рідкий азот і стежити за тим, щоб гнучкий металевий рукав був опущений в
місткості до дна.
20.1. Не можна допускати випадання кінця шланги з горловини,
заповнювати одному працівнику, а також заглядати в горловину
місткості для визначення рівня рідини;
20.2. Працювати з посудинами Дьюара і рідким азотом необхідно в
халатах, захисних окулярах або щитках з органічного скла й
рукавицях, які повинні бути сухими й легко надягатися на руки.
Вимоги безпеки після закінчення роботи
1. Скинути спецодяг, провести відповідні записи в журналі та в щоденнику.
2. Повідомити керівника практики про всі недоліки, що виявлялися у
процесі роботи.
3. Мити руки з милом, за необхідності обробляти дезінфікуючим розчином,
здати робоче місце керівнику практики.
Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
1. Під час виникнення аварійної ситуації необхідно зупинити роботу,
відключити комунікації, повідомити про аварію оточуючих і керівництво,
використати систему оповіщення; негайно організувати рятування тварин,
використовуючи для цього наявні сили й засоби.
2. Якщо стався нещасний випадок, потерпілому необхідно надати першу
медичну допомогу, за необхідності викликати “швидку допомогу ”.
3. Надання першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом. При
уражені електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії
електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а
за неможливості відключення - відтягти його від струменевих частин за одяг або
застосувавши підручний ізоляційний матеріал. За відсутності у потерпілого
дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній)
масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке
погіршення кровообігу мозку. За такого стану необхідно негайно приступити до
оживлення потерпілого і викликати швидку медичну допомогу.
4. Перша допомога при пораненні. Для надання першої допомоги при
пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний
перев’язочний матеріал, що міститься у ньому на рану і зав’язати її бинтом.
Якщо індивідуального пакета якимось чином не буде, то для перев’язки
необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку. На
ганчірку бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму
розміром більшу як рана, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо
важливо застосувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.
5. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах. При переломах і вивихах
кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною
пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену
руку можна також підвісити за допомогою перев’язки або хустки до шиї і
прибинтувати до тулуба. За передбачуваного перелому черепа (несвідомий стан
після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови
холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити
холодну примочку. За підозри перелому хребта необхідно потерпілого покласти
на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям
униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався з метою уникнення
ушкодження спинного мозку. За перелому ребер, ознакою якого є біль під час
дихання, кашлю, чхання, рухів, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх
рушником під час видиху.
6. Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами. Якщо попадає
кислота або луг на шкіру, ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити
цівкою води упродовж 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою
поверхню обмити 5%-им розчином питної соди, а обпечену лугом - 3%-им
розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти. При попаданні на
слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити цівкою
води упродовж 15-20 хвилин, після цього промити 2%-им розчином питної соди,
а при уражені очей лугом - 2%-им розчином борної кислоти. При опіках
порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-им розчином оцтової кислоти
або 3%-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5%-им розчином
питної соди. У разі попадання кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати
розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-им розчином питної соди, при
попаданні лугу - розпиленим 3%-им розчином оцтової кислоти.
7. Надання першої допомоги при теплових опіках. При опіках вогнем, парою
гарячими предметами, в жодному разі не можна відкривати пузирі, які
утворюються, та перев’язувати опіки бинтом. При опіках першого ступеня
(почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.
При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-
им марганцевим або 5%-им розчином таніну. При опіках третього ступеня
(зруйнування шкіряної тканини накривають рану стерильною пов’язкою та
викликають лікаря).
8. Перша допомога при кровотечі. Для того, щоб зупинити кровотечу,
необхідно:
8.1. Підняти поранену кінцівку вверх;
8.2. Кровоточиву рану закрити перев’язочним матеріалом (із пакета),
складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкатись самої рани,
потримати упродовж 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то не
знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну
подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене
місце (з деяким натиском);
8.3. При сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов’язкою,
застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять
поранену ділянку за допомогою згинання кінцівок у суглобах, а також
пальцями, джгутом або закруткою: за великої кровотечі необхідно
терміново викликати лікаря.
9. Якщо виникла пожежа необхідно негайно вимкнути електричний струм.
Полум’я гасити порошковим чи вуглекислотним вогнегасником, засипати
землею або накрити брезентом:
9.1. Повідомити пожежну охорону за номером телефону - “101”. При
цьому необхідно назвати місце виникнення пожежі чи аварії,
обстановку, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;
9.2. Повідомити керівництво;
9.3. Використати систему оповіщення;
9.4. Негайно організувати рятування людей та тварин, використовуючи
для цього наявні сили й засоби;
9.5. Здійснити за необхідності вимкнення електроенергії, виконати інші
заходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленості будівлі.