ювілей анонс 1
Офіційне інтернет-представництво Президента України
Офіційний веб-сайт Верховної Ради України
Урядовий портал (Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України)
Міністесртво овіти і науки, молоді та спорту України
Науково-методичний центр аграрної освіти
Науково-методичний центр

Викладачам

 
ЩО ТАКЕ ЕМОЦІЙНЕ ВИГОРАННЯ
 
ТА
 
Як уникнути синдрому "професійного вигорання"
 
 

 

Професія педагога – одна із тих, у якій емоційне вигорання та синдром «професійного вигорання» є найбільш поширеними. Загальна середня освіта зазвичай «тримається» саме на професіоналах, які мають більше 10-15 років педагогічного стажу, тобто являють собою «групу ризику» щодо синдрому професійного вигорання. Більшість педагогів, які на певному етапі професійної діяльності відчувають на собі не тільки професійну втому, а й всі риси синдрому психологічного вигорання, не розуміють, що з ними відбувається та не володіють інструментами уникнення синдрому або позбавлення від його наслідків.
Тому дуже важливим є питання вивчення особливостей виникнення, розвитку, перебігу, а головне – запобігання виникненню синдрому «професійного вигорання».

 

 

Емоційне вигорання – це вироблений особистістю механізм психологічного захисту у формі повного або часткового вимкнення емоцій у відповідь на психотравматичний вплив.

 


Синдром вигорання – це процес поступової втрати емоційної, розумової та фізичної енергії, що проявляється у симптомах емоційного, розумового виснаження, фізичної втоми, особистісної відстороненості та зниження задоволення від роботи.

 

 

Основні симптоми професійного вигорання :


- швидка втомлюваність;
- негативізм у спілкуванні з учнями та колегами;
- безсоння;
- почуття провини;
- зниження самооцінки;
- порушення пам’яті, уваги;
- підвищення дратівливості;
- розвиток тривожного й депресивних розладів;
- потреба у психостимуляторах;
- порушення у харчуванні;
- соматичні захворювання;
- головний біль;
- тахікардія, аритмія, гіпертонія.

 

Поради «Як уникнути синдрому «професійного вигорання»

 


 Любіть себе.

 

 Будьте уважні до себе: це допоможе своєчасно помітити перші симптоми втоми.


 З'ясуйте, що саме вас тривожить та зачіпає за живе.


 Припиніть шукати в роботі щастя або порятунку.


 Знаходьте час не тільки на робоче, а і на приватне життя.


 Припиніть жити життям інших. Живіть своїм власним. Не замість людей, а разом з ними.

 

 Якщо вам дуже хочеться комусь допомогти або зробити за нього роботу, запитайте себе: чи так це йому

потрібно?Може, він впорається сам?


 Сплануйте свій день.


 Робіть «тайм-аути». Для забезпечення психічного та фізичного благополуччя дуже важливо відпочивати

від роботи та інших навантажень.


 Навчіться керувати своїми емоціями.


 Відмовтеся від думки, що у вас щось не вийде. Якщо Ви думаєте так, то це може стати істиною, оскільки

ви самі переконаєте в цьому інших.


 Усміхайтеся, навіть якщо Вам не дуже хочеться.


 Робіть фізичні вправи не менше 30 хвилин на день.


 Вмійте сказати “НІ”.


 Вживайте вітамін Е.

 



Дуже важливо навчитися контролювати свої думки та емоції. 

 

Варто пам’ятати: має значення не те, що з нами відбувається, а те, як ми це сприймаємо.

 

 

Практичний психолог

Ситнікова Альона Василівна